Галині Михальчук 69 років. Вона захоплюється музикою – грає на домбрі й гітарі. До пенсії Галина Іванівна працювала на залізниці, а останні роки доглядала за двома жінками під 90. Її син Володимир називає їх тьотею Леною та тьотею Ядею.
Жінку судили за коментарі в телеграм-каналі «Волковыск для жизни». Усього суд налічив понад 30 «епізодів» – звинувачень на адресу Лукашенка, силовиків, місцевих чиновників.
Серед них, наприклад, такі: «Нехай кожен омоновець гляне на себе збоку. Ви що коїте, тварюки, вбивці, сволота?», «Нехай подумають, чи варто захищати виродка, чи бути з народом», «Є надія, що новий рік буде без тварюки».
У жовтні 2021 року жінку судили за статтею за образу представників влади і дали два роки «домашньої хімії» – так у Білорусі зветься обмеження свободи без направлення у виправний заклад. В умовах «домашньої хімії» заборонено вживати алкогольні напої, залишати домівку після 22.00, а також у вихідні й на свята.
Та 7 лютого 2022 року справу Галини Іванівни переглянули, додали ще дві статті – наклеп на адресу президента й образу президента. Винесли вердикт: два з половиною роки колонії загального режиму. Жінку взяли під варту просто в залі суду: одягли наручники й вивели.
У своєму останньому слові Галина Михальчук сказала: «Я прошу вас, заради бога, не карати мене так суворо, бо для мене це смертний вирок. Я попросила вибачення в усіх, прошу ще раз. Я готова заплатити штраф і що там ще може бути… У мене чоловік ще старший за мене, на мені дві жінки, мої родички, які дуже похилого віку, я їм допомагаю. Я просто, ви розумієте, я просто не витримаю».
