Анастасії Булибенко – 18, вона студентка першого курсу механіко-технічного факультету Білоруського національного технічного університету. Займалася карате, малювала, писала вірші. Щотижня мама Асі складає паперових журавликів. Зараз їх уже 65. Каже, що майструватиме їх доти, доки донька не повернеться.
З вересня 2020 року дівчина виходила на протести з біло-червоно-білим прапором. Її затримали 17 жовтня – поклали обличчям в підлогу, задрали голову, поставили на лоба жирну червону точку й записали на відео, як Ася каже, що вийшла на пікет проти насильства силовиків.
«Асенька дуже худенька, майже прозора. Але вона правдолюбка, вона завжди гостро реагувала на несправедливість. Вона сказала: «Мамо, я не можу залишатися осторонь». І я зрозуміла її», – з гордістю за доньку каже Оксана Огурчікова.
18 жовтня дівчину засудили на 10 діб арешту. У камері їй доводилося нелегко: в Асі від народження псоріаз – в ізоляторі хвороба загострилася, руки потріскалися й дуже боліли.
Ася повернулася, дуже схуднувши, у тяжкому психологічному стані.
З університету дівчину відрахували.
12 листопада, який увійшов у історію протестів як «чорний четвер», Ася спала вдома. Після ув’язнення в неї були проблеми зі сном. Прокинулася різко від того, що над нею стояли співробітники КДБ,
У квартирі провели обшук, дівчину відвезли на допит, з допиту – відправили в СІЗО.
Того дня, крім Асі, затримали ще 11 осіб – студентів різних вишів Мінська, випускницю медичного університету та викладачку Білоруського державного університету інформатики й радіоелектроніки.
Їхні справи об’єднали в «Справу студентів». Суд відбувся в липні 2021 року. Усім дали по 2, 5 роки колонії загального режиму за участь у «групових діях, що грубо порушують громадський порядок».
Поки Ася чекала суду в СІЗО, листів для неї періодично не пропускали, підсаджували провокаторів.
В останньому слові на суді Анастасія сказала: «Я знаю, що зробила все правильно. Мені боляче, але вже не страшно».
Коли засідання завершилося, Ася голосно закричала: «Мамо, я тебе люблю. Разом назавжди!»