Ользі Золотар 38 років, вона випускниця факультету філософії та соціальних наук Белдержуніверситету. Мати п’ятьох дітей, нагороджена Орденом Матері. Старшій доньці – 17, молодшому сину – 5.
Золотар була незалежною спостерігачкою на президентських виборах 2020 року, після придушення мирних протестів допомагала людям біля ізолятора на Окрєстіна в Мінську, а також у судах.
Ольгу тричі звинувачували в адміністративних правопорушеннях: по-перше, за фото з «дворового чаювання» – під час протестів у Білорусі звичайне чаювання у дворі з сусідами вважалося мітингом, за участь у ньому ліпили хуліганку. По-друге, за те, що вона та ще кілька людей відмивали фарбу з мурала з зображенням опозиційного політика Павла Латушка («дрібне хуліганство»). По-третє, Ольгу звинуватили в «активній протестній діяльності» за те, що вона була адміністраторкою дворового телеграм-чату.
Пост Ольги Золотар у ФБ, серпень 2020:
«Я люблю беларусаў! Беларусаў, якія абудзіліся… Я зразумела, для чаго патрэбны выбары. Выбары – самы просты і бяспечны спосаб выказаць свой давер ці недавер дзейнай уладзе. Я ўпэўнена, што большасць беларусаў выказалі НЕДАВЕР уладзе. А далей… Далей, галасы былі скрадзены, чаму ёсць шматлікія доказы. А далей… Далей пачалося паляванне на тых беларусаў, якія адкрыта сталі патрабаваць Сумленных і адкрытых выбараў, пачалі адстойваць свой голас. І тут стала зразумела, што адстойваць свой голас – НЕБЯСПЕЧНА…»
17 вересня 2020 року посадили Марфу Рабкову. Під час виборів жінки заприятелювали. Золотар писала Марфі листи підтримки.
По Ольгу прийшли 18 березня 2021 року, коли вона відвозила доньку до музичної школи. Співробітники Головного управління боротьби з організованою злочинністю розвернули її авто й наказали повертатися додому. Провели обшук.
Ольгу відвезли на допит, били по голові, шиї, клали обличчям на підлогу, душили… Не зламали: Золотар не почала свідчити проти себе.
Проти дружини відмовився свідчити й чоловік Ольги, Сергій Ганкевич.
У відкритті карної справи за фактом тортур Ользі відмовили: судмедексперт прийшов майже через три тижні, коли побої майже зійшли. До того ж, він зробив висновок, що синці й крововиливи в жінки могли бути й до затримання.
Ользі інкримінують: заклики до дій, спрямованих на завдавання школи національній безпеці (стаття 361 КК). Пізніше стало відомо, що її звинувачують також і в організації та навчанні грубому порушенню порядку (частини 1 і 2 статті 342 КК) та у сприянні такій діяльності (частина 6 статті 16 та частина 1 статті 342 КК).
За Золотар вступилася католицька церква Білорусі. Католики закликають відпустити свою прихожанку та припинити знущання з неї.
Жодна з продержавних жіночих організацій з підтримки багатодітних родин не висловилася на підтримку Ольги. Треба розуміти, що багатодітні – одна з улюблених пропагандистських тем режиму Лукашенка.
Ті, хто висловлюються на захист Золотар, стикаються з репресіями. 3 грудня 2021 року на суд до Ольги прийшла мешканка Мінська Тетяна Батуро. За це її посадили на 45 діб. Періодично до неї в ізолятор приходили силовики й вели бесіди, чому вона підтримує екстремістку.
«Ми з Ольгою листувалися, заприятелювали. Я, звичайно ж, пообіцяла їй, що прийду підтримати її в суді. Мені не вдалося пройти далі, ніж турнікети – мене затримали силовики й відвезли в РУВС. На допиті спитали, навіщо я прийшла на суд до Ольги. Мені запитання не сподобалося, і я почала вимагати адвоката, за що отримала кулаком в обличчя. Усі 45 діб мене тримали в камері з безхатченками. Там же я дізналася, що Олю осудили на 5 років», – розповідає Тетяна.
Із останнього слова підсудної:
«Я тут, бо я неабыякавы чалавек. Я тут, бо жыву па Божаму запавету. Я тут, бо я мама, якая хоча абараніць сваіх дзяцей. Як мама і каталічка я стаю на пазіцыі чалавечай годнасці і духоўных каштоўнасцяў. Усе мае дзеянні і выказванні падрыхтаваныя з любоўю да людзей і з нянавісцю да хлусні і гвалту…»
Зараз Ольга в Гомельській жіночій колонії. «Я налаштована все це пережити», – пише вона в листах до рідних.
У Білорусі не можна слати книжки ув’язненим, але люди можуть закупити книжки й передати їх у бібліотеку колонії. Ольга дуже просить надіслати в бібліотеку такі книжки:
- Артур Гогац, Рубен Мондехар. Бізнес + креатив. Подолати невидимі бар’єри.
- Деструктивні емоції. Науковий діалог із Далай-Ламою в переказі Даніеля Гоулмана.
- Еріх Фромм. Мистецтво любити.
- Еріх Фромм. Людина для себе.
- Єва Вайтовська. Пустотливий поцілунок.
- Павло Северинець. Беларусалим.
- Нассім Талеб. Чорний лебідь.
- Нассім Талеб. Прокрустове ложе.
- Нассім Талеб. Антикрихкість.
- Нассім Талеб. Ризикуючи власною шкурою.
- Кейт Феррацці. Ніколи не їжте на самоті та інші правила нетворкінгу.
А також книжки таких авторів: Наталя Бабіна, Януш Вишневський, Володимир Набоков, Віктор Мартинович (окрім «Мова»), Донато Каррізі (крім «Загублені дівчата Риму»).
