Катерина Андреєва – білоруська журналістка телеканалу “Белсат”. У черні 2020 року разом зі своїм чоловіком Ігорем Ільяшем, випустила розслідницьку книгу про роль білорусів під час війни на сході України. Книга стала документальним підтвердженням підтримки влади Білорусі російської сторони.
Катерину разом із журналісткою Дар’єю Чульцовою затримали ввечері 15 листопада 2020 року. Того дня вони вели прямий ефір із квартири будинку на «Площі змін» – протестного мінського дворику, де утворився стихійний меморіал убитого силовиками Романа Бондаренка. Протягом понад п’яти годин Катерина та Дар’я вели стрім: у режимі реального часу показували, як збираються люди, приїздять силовики і проводять затримання, а після того ліквідують народний меморіал. Після розгону учасників акції силовики увійшли до квартири, звідки вівся стрім і затримали журналісток. Дівчат помістили до СІЗО на три місяці до суду і засудили на два роки колонії загального режиму.
У колонії Катерина працювала на швейній фабриці і закінчила навчання на перукаря. У вересні 2022 року вона мала вийти на свободу. Проте, з початком повномасштабної війни в Україні, на Катерину завели кримінальну справу про “Державну зраду”. Суд проходив у закритому режимі, адвокати опинились під суворою підпискою про нерозголошення. Катерину засудили на вісім років.
“Поява Каті була величезним щастям у нашій родині, вона дуже довгождана дитина. Атмосферу, у котрій вона зростала, можна без перебільшення назвати атмосферою Любові. Катя росла допитливою дитиною. Я зберігла цілу книжечку її виразів, як то кажуть, “від двох до п’яти”. Деякі з них навіть перейшли до її дорослого життя. У кабінеті мого чоловіка, дідуся Каті, висить наша з ним світлина, котру зробили біля знаменитого фонтану «Хлопчик із лебедем». Уперше побачивши її, трирічна Катя висловилась: «Там Аля [так Катерина називає свою бабусю – Аллу Миколаївну], дєда, молоді комахові!». Напевно, лебедине крило на знімку породило в її уяві таку асоціацію. Проте, як би там не було, і зараз наші та Катині листизакінчуються словами «молоді комахові»” – розповідає бабуся Каті, Алла Ваганова.
