Білорусці Марії Бобович 27 років, її засудили до «домашньої хімії» на півтора роки за напис «Не забудемо» на асфальті. 8 серпня 2020 року Марію затримали на місці, де вона зробила напис. То було місце загибелі Олександра Тарайковського – першої людини, яку застрелили силовики під час серпневих протестів. Місяць до суду Марія провела у в’язниці.
«Усе це було зроблене не з хуліганських намірів, а з метою вшанування пам’яті убитого Тарайковського» – сказала Маша на суді.
Прокурор визначив напис цинічним, але лінгвістична експертиза прийшла до висновку, що напис «Не забудемо» не містить цинічності чи образи почуття громадян і не несе моральної шкоди.
У Києві дівчина з жовтня 2021 року. Марії довелося виїхати з Білорусі через кримінальні переслідування з політичних мотивів. Марія стереглася того, що у будь-який момент домашня хімія може перетворитись на колонію.
«Я вирішила залишитись в Україні через те, що мені подобається ця країна, я дуже поважаю український народ і те, як він проявив себе під час війни, як бореться за свою країну. Так, з самого початку війни у мене були думки про виїзд, напевне, через те, що я була розгублена. Але у результаті, я зрозуміла, що хочу бути у цій країні, і, що б не сталося, допомагати людям і бути корисною. Ракети летять із нашої території, так чому я маю їхати, якщо українці не їдуть. Хай тоді вони летять і у нас теж…»
Зараз Маша розчищає зруйновані міста, дівчина була у Бучі, Ірпені, Гостомелі. Із початком повномасштабного вторгнення Маша допомагала із відкриттям шелтеру та гуманітарною допомогою.
