Політв‘язенки

Надія Калач

На жаль, ще немає опублікованих листів.
Ви можете написати першим.

Подивіться, як пишуть інші:

2 серпня 2021 року білорусці Надії Калач виповнилося 32 роки, свій день народження вона зустрічала із друзями на дачі. Цього дня Надію разом з гостями затримали силовики. Під час затримання силовики стріляли, а їх поведінка була жорсткою. 

Затримали 16 осіб, у в’язниці залишилось п’ятеро: Надія з чоловіком Володимиром, Юлія Марченко з чоловіком Петром та Антон Шніп. Усі затримані – лідери білоруського фольк-гурту «Irdorath». Під час протестних акцій у 2020 році усі музиканти «Irdorath» грали на волинках у колоні протестувальників. Слідство звинуватило їх у тому, що волинщики «неодноразово очолювали колону протестувальників» 2020 року, «з використанням духових інструментів втягували у несанкціонований масовий захід перехожих», а музика «посилювала протестні настрої учасників процесії і спонукала їх до протиправних дій стосовно міліціонерів». Надія разом з чоловіком Володимиром працювали педагогами у центрі для дітей та молоді «Вікторія», де викладали традиційну, народну і середньовічну музику. Після того, як подружжя відкрито заявило про свою громадянську позицію, педагогів із центру звільнили. 

“Нас звільнили через те, що ми відкрито брали участь у маршах, грали у дворах, робили відео, аби підтримати народ. Усе це заважало нашому центру зберігати нейтралітет у цій ситуації. Ми вважаємо, що нейтралітет – це мовчазна згода. Нас звільнили відразу ж після серії дворових концертів. Під час останнього концерту у мене вже дзвонив телефон: керівництво бачило наші виступи, у тому числі на Площі змін” – говорила Надія до затримання. 

Зараз Надія у жіночій колонії – її засудили до двох років позбавлення волі, Надія працює на швейній фабриці. Листи до неї приходять рідко. Так само засудили і її чоловіка Володимира. Поки Надія перебувала у СІЗО, її позбавляли передач і листів від близьких людей. 

«Я отримала твою посилку сьогодні, і дуже тобі вдячна. По-перше, усе дійсно необхідне і корисне. Відчувається досвідчена рука:) По-друге, за увесь цей час, окрім як від моєї мами, я не отримувала посилок чи передач від знайомих мені людей. Лише кілька від добрих незнайомців. Побачити твоє ім’я було ковтком свіжого повітря: нарешті хтось із мого оточення показав, що ще не забув про нас:) Інформаційний голод – справа така:) Дякую тобі, я багато посміхаюся сьогодні” – писала Надія подрузі восени.

Scroll to Top