Гомельчанці Тетяні Каневській 55 років, у неї четверо синів, молодшому – 14. За освітою Тетяна режисерка, усе життя працювала педагогом-організатором, вела театральні гуртки.
Каневська в Білорусі – це явище: мати, яка витягла сина з в’язниці. Тетяна – одна з ініціаторок руху «Матері 328». Рух виступає проти жорстокого покарання за наркотичною статтею 328 Карного кодексу.
Після того, як її старшого сина Олександра осудили на 8 років колонії за придбання марихуани, Тетяна влаштовувала пікети, об’єднувала інших матерів. 2018 року була організаторкою голодування 11 жінок: вона домагалася зустрічі з Лукашенком, якому хотіла розповісти про зловживання силовиків (у Білорусі статтю 328 називають статтею для розправи над неугодними). У підсумку Тетяні вдалося добитися того, що її синові строк із 8 років колонії зменшили до 3,5, а вона стала лідеркою ініціативи «Наше право», яка розробила поправки в антинаркотичний закон.
2019 року Тетяна балотувалася в парламент – не пройшла. 2020 року стала довіреною особою Світлани Тихановської в Гомелі.
«Перший раз маму хотіли затримати ввечері 6 серпня. Її не було вдома. Нас із батьком зустріли біля дому двоє міліціонерів. Вони ставили запитання. Потім з’явилася бригада омоновців, які облазили весь будинок у пошуках мами. Потім приїхали з обшуком із КДБ. Вони до ранку допитувалися, де мама. Наступного дня з таким самим обшуком нагрянули до мого брата і до друзів сім’ї», – розповідає Олександр, старший син Тетяни.
8 серпня 2020 року Каневську затримувала бригада ОМОН із 18 осіб.
10 серпня був суд за адміністративним правопорушенням, тоді ж додали й кримінальне обвинувачення.
Каневську засудили на шість років одразу за двома кримінальними статтями – за участь у масових заворушеннях і за захоплення споруд і будов.
У колонії Тетяна, як і всі, працює у швейному цеху. Побувала у штрафному ізоляторі – покарання тривало більше, ніж 10 діб. Як «злісну порушницю» адміністрація обмежує її у грошах на «отоварку».
На запитання, що полюбляє її мама, сини відповідають: риболовлю та свободу.
