Білоруска Ольга Класковська – журналістка незалежної газети “Народна воля”. Ольгу звинуватили у блокуванні доріг і засудили на два роки колонії, а пізніше ще раз звинуватили, уже в колонії, цього разу – в образі міліціонера. Усього Класковській присудили 2,5 роки колонії загального режиму. У колонії Ольга відмовилась шити форму силовикам. За це адміністрація колонії не раз карала Класковську карцером, а потім на три місяці помістила до камери “за систематичне порушення правил внутрішнього розпорядку”. Ользі заборонили усі зустрічі і дзвінки, окрім зв’язку з адвокатом. Їй не дозволяють побачень і за півроку передали лише одну передачу.
Ольга має двох дітей. Співкамерниці Класковської говорять про неї як про дуже сильну духом людину.
Колишня засуджена за наркотичну статтю Олена зустрілась у жіночій колонії із Класковською.
“На Олю дуже сильно тисли, з самого початку адміністрація колонії на неї вішала зауваження, позбавляла передач і дзвінків. Оля одразу сказала, що не шитиме форму силовикам, вона через це із карцеру і не вилазила. Там у неї сильно погіршилося здоров’я, впав зір. Проте, її ніхто так і не змусив ходити на роботу. В загоні адміністрація заборонила спілкуватися іншим ув’язненим із нею. Зробити її вигнанкою. Але Олю і це не зламало” – говорить Олена.
Останнє слово:
«Коли мене затримували, дуже сильно побили. Мені стало дуже погано у міліції, викликали швидку. Мене забрали у 5-ту лікарню, де діагностували ЧМТ і струс мозку… Після того, як було призначене лікування, невідомі у балаклавах буквально викрали мене з-під крапельниці, прямо з катетером… У РАУС (Районний виконавчий комітет) я відмовилась давати покази, мені кілька разів погрожували розстрілом, за умови, що я не почну свідчити проти себе чи інших людей. Я відмовилась. Вони мене не зламали і не зламають. Коли мене засудять за цією статтею, яе буде великою честю для мене. Виходить, моє життя було прожите не дарма, я зі своїм народом. Живе Білоусь!»
